Ukraine
history
media
software
diy
guide
learning
cad
3d
tool
hardware
shortnote
manga
mobile
android
art
gaming
programming
automation
drawing
compilation
animation
millitary
movie
horror
design
vector
material
leather
information
digital
photo
SUBMIT
Жанр "повсякденність", здається, є тільки в Японії. Можу видати примітивну думку, що це обумовлено важкою робочою рутиною з котрою багато пересічних японців стикаються в дорослому житті і бажанням втекти від неї хоча б подумки. Хороший твір в жанрі "повсякденність" допомагає людям пригадати забуті емоції чи спогади з часів коли все здавалось яскравішим - з часів дитинства. Кращий твір в жанрі "повсякденність" може прикинутися одним з цих спогадів, однією з цих емоцій. І "Yotsubato!" є цим ідеальним твором в жанрі. Якщо не брати в розрахунок "Azumanga Daioh" від того ж самого Kiyohiko Azuma, котра більш комедійна, недолуга і взагалі має формат коротких коміксових стріпів, то можна вважати, що "Yotsuba&" є першозасновником жанру манги "повсякденність" в тому вигляді як ми звикли бачити зараз.
По факту ця манга є хронологією одного року життя малого промінчика сонця по імені Yatsuba і її молодого вітчима. Насправді, ніхто не знає чи обмежиться історія одним роком, але на відмінок від інших представників жанру, де час стрибає тижнями, а інколи місяцями, в "Yotsuba&" хронологія глав іде по днях, а інколи навіть меншими проміжками часу. Беручи до уваги що зараз одна глава може виходити з періодичністю в 4 місяці... ох не знаю чи доживемо ми. Yotsuba точно доживе, бо їй всього 5 (скоро 6). За автора не впевнений теж, насправді. Поки більшість теорії про те, що день коли мала піде в школу і буде фіналом цієї історії.
Сама назва говорить сама за себе бо складається вона з імені головної героїні і часточки "і". Ось це "і" зазвичай і окреслює тематику глави і частіше за все це "і" - щось звичайне і рутинне для дорослої людини, але нове відкриття для того хто життєвий шлях тільки почав. Тому кожна глава і закінчується фразою: "Сьогодні був найкращій день".
За дійових осіб розказувати можна довго, але це коротка помітка, а тому просто скажу що їх тут небагато і спостерігати за ними одне задоволення.
За мальовку теж не буду багато казати, бо як у всіх "творах всього життя" за всі ці роки вона змінилась з мультяшної до набагато більш детальної, бо мангака росте професійно. Комусь сучасна навіть не подобається по зрозумілим "раніше було краще" причинам, але я від неї в захваті.
Дуже іронічно, але по цій манзі не існує анімаційної адаптації і, скоріше за все, ніколи не буде. Але є цілий диск з музикальним супроводом під котрий можна читати цю мангу. Що і раджу зробити. Сподіваюсь у вас теж інколи бувають дні, котрі можна назвати "найкращими".
Я познайомився з цією мангою від Inio Asano в дуже важкий період життя і вона дуже змінила мої погляди на нього. Тоді мої бажання і прагнення не збігалися з ресурсом, котрий я мав. Корпорація, на котру я працював, майстерно вміла ламати людей руками інших людей, стримуючи матеріально і позбавляючи життєвого спокою. Фізичного ресурсу не вистачало, бо я випрацьовувався на двох проектах, а грошей вистачало лише на просте консумерське життя людини без жодного власної ідеї. Просто ходи на роботу, просто вибери якесь вторинне хобі котре не потребує зусиль типу "подорожей", або взагалі прикрий своє пусте життя наявністю дітей і от він - комфорт. Я буквально ненавидів все довкола, а особливо людей за їх слова, котрі можна було передбачити заздалегідь, за їх паттерни поведінки від котрих нудило настільки, що ти ледь стримував себе щоб не почати передражнювати їх. 4 роки життя і роботи в іншій країні зараз виглядають як лімб з котрого я вирвався лише зруйнувавши все, що мав. Окрім відносин з моєю дружиною, котра врятувала мене тоді і рятує до сьогодення.
Ця коротка помітка почалась з відвертих спогадів, бо "Oyasumi Punpun" це манга жанру повсякденності, але не тої, що ми звикли бачити в інших Японських творах з поміткою "повсякденність", котрі більше розважають і допомагають відволіктись від реальності. Ця манга про тягучу повсякденність котра їсть тебе, зношує тебе, наштовхує тебе на екзистенційні думки і аж ні як не допомагає забутись. В загалом манга налічує 13 томів і охоплює відрізок життя головного героя з 11 до 22 років. Але самого головного героя ви не побачите, бо його образ схований за карикатурною істотою з дзьобом. Цей образ буде мінятися щоб донести базовий стан героя, але пророблений так, щоб читач не мав упередженого ставлення через зовнішність і тому легше прив'язувався до нього. В той самий час головний герой є свого роду головною ниткою у сплетінні історій життя інших людей, котрі оточують його, ділять з ним одні і ті самі вулиці, але біль і темрява в душі у кожного своя.
Мальовка цієї манги ідеально балансує на межі між реалізмом і традиційною школою і виконана дуже якісно. Розкадровка, як і в усіх інших творах Inio Asano використовує багато прийомів з кінематографу, котрі, якщо вмієш читати мангу, дуже легко помічаються.
Взагалі Inio Asano має на рахунку дуже багато робіт котрі шкрябають рани як сучасного суспільства так і персональні. Про них теж хочеться розказати. Але "Oyasumi Punpun" це те, з якою роботою Inio Asano асоціюють в першу чергу.
Більшість каже, що краще не читати "Oyasumi Punpun", коли ти і так переживаєш кризу і я не можу не погодитись. Але всі ми дорослі люди і самі можемо вирішити що робити зі своїм життям, чи не так?
Коли я брався за "Made in Abyss", я навіть не уявляв який артефакт знайду. Око просто зачепилось за наповнену життям і безліччю деталей мальовку та й до того ж я шукав щось з пригодами. І я це отримав... сповна... Бо такого де-конструкту жанру треба пошукати. Сподівання побачити легку подорож в чарівному всесвіті розбиваються о детально пророблений моноліт сеттінгу і нелюдську жорстокість деяких сцен розіграний у ньому. Увесь заглавний арт наповнений радісними персонажами, котрі дивляться назустріч пригодам - суцільна брехня. Я довго думав над метафорою щоб закінчити цю думку. Коротше кажучи, це як піти подивитись на звірят на виставку таксидермії.
Говорячи про мальовку, я не можу не відзначити те, що вона максимально віддалена від традиційної манги наповненої текстурними скрін-тонами та чорнильним лайн-артом. Тут безліч полу-тонів притаманних мальовці вугільним олівцем а раскадровка і композиція має ручну виділку.
У манги є також і аніме адаптація. І це один з тих випадків, коли і там і там є щось що не захочеш пропустити. В манзі присутня динаміка, котру трохи побило CG ефектами в аніме адаптації. Натомість, в аніме адаптації присутній вивертаючий душу саундтрек від Kevin Penkin. Також манга не має цензури... а треба воно вам чи ні - самі вирішуйте.
Beastars - це чудова манга про суспільство антропоморфних тварин. Майже усі персонажі першого і другого плану мають історію та еволюцію особистості та і взагалі було видно що автор має довгострокові плани на цей тайтл. Якщо брати до уваги інші схожі сеттінги, котрі, здебільшого розраховані на дитячу аудиторію, тут антропоморфні тварини не є простою пародією на те, до якого виду належать. Суспільство, в якому співіснують хижі та травоїдні тварини, керується власними правилами, де велику роль відіграють первинні інстинкти тварин. І як будь-яке розвинене суспільство, воно не може бути без недоліків.
Мальовка в цій манзі дуже вензлювата, але при цьому мінімалістична. Лінії і рух превалюють над формами. Як у багатьох таких багатотомників, вона с кожною главою стає все крутіша і крутіша, що не може не тішити.
Ще два моменти. Не дивлячись на наявність аніме адаптації я раджу все ж читати мангу, бо аніме адаптація... специфічна. СG анімація хоч і не паскудить нічого сильно, але і бонусів ніяких не приносить, як на мене. І не думайте, що всесвіт "Beastars" то як японська "Zootopia"... просто ні і все тут.
Created by TennojiM
All rights reserved
© 2024
All rights reserved
© 2024