Ukraine
history
shortnote
animation
manga
media
learning
guide
cad
3d
diy
tool
software
hardware
mobile
android
art
gaming
programming
automation
drawing
compilation
millitary
movie
horror
design
vector
material
leather
information
digital
photo
 
SUBMIT
 
 
 
 
 
У першу частину серії Silent Hill я грав ще на першій PlayStation у віці приблизно 10 років і цей експірієнс дуже сильно викарбувався на моїй психіці і смаках. Нащо цей допис? Ну от дивіться... Оригінальні частини серії не доступні на жодному з лаунчерів. Є лише жахливі HD ремастери на PlayStation 3, котрі краще навіть не чіпати. "P.T.", якою б вона не була крутою сама по собі, лишається лише демкою скасованого проекту, котрий мав мало спільного із серією. І от Konami знову взялась за цю серію, анонсувавши чисельні продовження, серіали та інше. Виглядає це як відверте паразитування і чіпляння за минулі успіхи. Я банально боюсь, що оригінальні частини серії забудуть, а молоді покоління про них навіть і знати не знатимуть. Ось тому цей допис.
Головним кістяком серії можна вважати перші три номерні частини. Так, четверта частина все ще має цей унікальний вайб, але вона вже містила в собі значні зміни у механіках, котрі відчувались дивно, а сюжетно була пов'язана лише з другою частиною і лише малопомітними відсилками, а тому майте її на увазі, але якщо хочете ознайомитись з серією то орієнтуйтесь на перші три частини.
Всі ці три частини мають спільний і гармонійний сетінг в котрому нема переосмислень і виключень з правил. А правила туманного міста доволі прості. За тобою є гріх і місто затягує тебе до себе з ціллю щоб ти, або спокутати його, або отримати по заслугах. Кожен персонаж, котрий опинився в місті тим чи іншим чином, бачить його по своєму. Все залежить від того, що у людини за душею.
З цього моменту я буду узагальнювати всі три частини як одну гру.
Насамперед треба розуміти що очікувати від неї. Тут взагалі ставка робиться не на геймплей, а на продуманий сетінг, моторошну атмосферу і затягуючий сюжет.
Майже весь ігровий час доведеться блукати по вулицям і будівлям міста привида і по його ще менш безпечній версії, заповненій жахливими істотами. З орієнтирів будуть лише мапа і помітки у ній. Виживати допоможуть ліхтарик, радіо, обмежений арсенал зброї і ще більш обмежений запас амуніції до неї.
Але найбільшу складність у грі будуть робити не бої, а чисельні загадки. На початку третьої частини навіть є два види складності котрі треба обрати: складність боїв і складність загадок. Відповіді на загадки ви будете отримувати зі знайдених дописів, поміток, аудіозаписів, елементів декорацій, тощо. Звідти ж буде приходити і розуміння куди йти далі.
Інколи рухати сюжет будуть раптові зустрічі з іншими персонажами у котрих не буде жодних підстав гуртуватися і колаборувати один з одним, бо Silent Hill це персональне тягар для кожної окремої людини.
Чого ще багато у цих іграх окрім загадок? Варіантів закінчень. Це, можна сказати, одна з перших серії ігор де можна було отримати один з чисельних і абсолютно протилежних фіналів.
В загалом, ви повинні розуміти, що ця серія вибивається з ряду навіть сучасних горор ігор, бо те що тут розповідається і те що тут показується є на грані допустимих норм. Багато сексуалізованих алегорії, інтерпретації гріхів і темних сторін людського нутра представлені у вигляді монстрів вигляду котрих позаздрить більшість боді горорів.
Цікавий факт. Перша частина серії була зроблена в ті часи, коли повне 3D сприймалось за розкіш. Густий туман, котрий став невід'ємною фішкою серії був не просто забаганкою дизайнерів, але і технічним рішенням для зменшення дистанції промальовки у грі.
Ну і на останок про ще одну майже головнішу фішку гри - саундтрек від композитора Akira Yamaoka, котрий, якщо почув один раз, то вже ні з чим не сплутаєш. Він став візитною карткою серії.
То ж виділіть якийсь час, дістаньте десь перші 3 частини серії у їх первозданному вигляді і пориньте у справжню стару школу горор жанру. Ви не пожалкуєте. А на Konami, котра десять років витирали ноги о серію випускаючи з нею тематичні автомати пачінко і нікому не потрібний мерч, просто забийте. Вони не виправні. Згадаєте мої слова, коли все те що вони наанонсували провалиться одне за одним. А що стосується класичної трилогії, я реально боюсь що про неї забудуть.
 
Version: 2023_11_19_000001
 
 
Recycling materials by the efforts of each individual is a great thing. One of the efficient ways of recycling is recreation of PET bottles in to 3D printing filament. Amount of such machines design grows. I am waiting for some hardware to build my own variation. And while I am waiting I decide to create my version of PET bottle cutter.
After 3 full iterations and even more intermediate designs that were rejected at the CAD stage, I achieved an effective result.
Open article for more.
 
Version: 2023_09_06_000001
 
 
Я познайомився з цією мангою від Inio Asano в дуже важкий період життя і вона дуже змінила мої погляди на нього. Тоді мої бажання і прагнення не збігалися з ресурсом, котрий я мав. Корпорація, на котру я працював, майстерно вміла ламати людей руками інших людей, стримуючи матеріально і позбавляючи життєвого спокою. Фізичного ресурсу не вистачало, бо я випрацьовувався на двох проектах, а грошей вистачало лише на просте консумерське життя людини без жодного власної ідеї. Просто ходи на роботу, просто вибери якесь вторинне хобі котре не потребує зусиль типу "подорожей", або взагалі прикрий своє пусте життя наявністю дітей і от він - комфорт. Я буквально ненавидів все довкола, а особливо людей за їх слова, котрі можна було передбачити заздалегідь, за їх паттерни поведінки від котрих нудило настільки, що ти ледь стримував себе щоб не почати передражнювати їх. 4 роки життя і роботи в іншій країні зараз виглядають як лімб з котрого я вирвався лише зруйнувавши все, що мав. Окрім відносин з моєю дружиною, котра врятувала мене тоді і рятує до сьогодення.
Ця коротка помітка почалась з відвертих спогадів, бо "Oyasumi Punpun" це манга жанру повсякденності, але не тої, що ми звикли бачити в інших Японських творах з поміткою "повсякденність", котрі більше розважають і допомагають відволіктись від реальності. Ця манга про тягучу повсякденність котра їсть тебе, зношує тебе, наштовхує тебе на екзистенційні думки і аж ні як не допомагає забутись. В загалом манга налічує 13 томів і охоплює відрізок життя головного героя з 11 до 22 років. Але самого головного героя ви не побачите, бо його образ схований за карикатурною істотою з дзьобом. Цей образ буде мінятися щоб донести базовий стан героя, але пророблений так, щоб читач не мав упередженого ставлення через зовнішність і тому легше прив'язувався до нього. В той самий час головний герой є свого роду головною ниткою у сплетінні історій життя інших людей, котрі оточують його, ділять з ним одні і ті самі вулиці, але біль і темрява в душі у кожного своя.
Мальовка цієї манги ідеально балансує на межі між реалізмом і традиційною школою і виконана дуже якісно. Розкадровка, як і в усіх інших творах Inio Asano використовує багато прийомів з кінематографу, котрі, якщо вмієш читати мангу, дуже легко помічаються.
Взагалі Inio Asano має на рахунку дуже багато робіт котрі шкрябають рани як сучасного суспільства так і персональні. Про них теж хочеться розказати. Але "Oyasumi Punpun" це те, з якою роботою Inio Asano асоціюють в першу чергу.
Більшість каже, що краще не читати "Oyasumi Punpun", коли ти і так переживаєш кризу і я не можу не погодитись. Але всі ми дорослі люди і самі можемо вирішити що робити зі своїм життям, чи не так?
 
Version: 2023_08_31_000001
 
 
For all this years of gaming I so used to DualShock controllers but now I'm playing on PC most of the time and I don't want to change my habits by switching to something else like Xbox controller... that's actually the whole story. This topic for gamers who want to play on glorious platform using old trusty DualShock 4... or DualSence. So let's get started.
 
 
 
Now there is a boom in CNC technologies, but I keep manual version of Sherline lathes and milling machine for studying fundamental processes and for hobby reasons. The biggest frustration when working on manual machines comes when you need to do repetitive manual interaction, in particular - turning the damn hand-wheels. Some time ago I thought that this problem was an exaggeration. Oh how wrong I was. When you have to make many long distance passes, calluses appear over time and your hands begin to fall off. I know that this is a problem not only with miniature watchmaker machines, but also with bigger tabletop machines and even huge workshop giant machines.
I have seen how people solve this problem by making special screwdriver adapters to turn the hand-wheels with them. And I decided to design my version, but with the possibility of unification for the needs of others.
Here's what I got. Open full article for more information.
 
Version: 2023_06_28_000001
 
 
Not so long ago, YouTube decided that it is a very smart idea to not let videos on a specific channel be sorted by date from old to new, because everyone should consume only fresh content, and the author's old works are not so important. Thus, YouTube will once again proves the fears about what this platform is turning into. But despite this, there are a lot of creators on YouTube who enthusiastically talk about the things they are a part of, share information and even teach. So sometimes it is very important for me to have access to the channel videos in chronological order. Unfortunately, there are no solutions on YouTube itself anymore, so I had to figure out some by myself.
I am using Python at work a lot. Mostly to automate routines. So I did some experiment and I got it out of control a bit. So now this is a finished solution... kind of.
So check this article if you want to know more and try it yourself.
UPD: So YouTube put "Oldest" button back. What do you know about time wasting?
 
 
 
 
 
Created by TennojiM
All rights reserved
© 2024